| Admin | Дата: Понеділок, 29.04.2013, 18:48 | Повідомлення # 1 |
 Адміністратор
Группа:
Повідомлень: 825
Нагороди: 3
Репутація: 10000
Статус: Offline загрузка...
| Рушники Лариси Сороки прикрасили Збаразький замок
Напередодні Великодня виставковий зал Замкового палацу Збаража уквітчався рушниками із колекції тернополянки, заступника голови Тернопільської міської організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Лариси Сороки-Гойняк.
Урочисте відкриття виставки, що має назву «З любов’ю до України», відбулося за участі не лише працівників Національного заповідника «Замки Тернопілля», а й колег пані Лариси із обласного, міського, районного лемківських товариств, представників духовенства, інтелігенції, тріо РБК під керівництвом Володимира Вербовецького, вихованців районного будинку дитячої творчості, заступника голови Збаразької РДА Наталії Заваденко та заступника голови районної ради Василя Липки.
Хранителька старовинних рушників із ІХ-ХХ століть представила гостям унікальні екземпляри свого зібрання та поділилась мотивами, які спонукали її розпочати цікаву та потрібну працю порятунку національних оберегів від знищення.
Перший рушник пані Лариса буквально вихопила з вогню в одному з сіл Збаражчини, де на своєму подвір’ї якась газдиня хотіла позбутися непотрібної у господарстві «шматини». Той врятований щасливчик і запалив у душі пані Лариси палке бажання стати на захист речей, що несуть у собі неабиякий заряд людської позитивної енергетики, є своєрідним скарбом української нації. Найстаріший рушник колекції був вишитий на Кіровоградщині і датується 80-ими роками ХІХ століття, він мав конкретне призначення. За переказами, на ньому вінчались 8 чоловіків, яким рушник передавався з покоління у покоління у спадок. Другий за старшинством ручний витвір вишитий Софією Гудимою у 1910 р. у Черкаській області.
Загалом Лариса Сорока зібрала близько сотні рушників з усієї України − Житомирщини, Полтавщини, Рівненщини, Чернігівщини, Київщини, Львівщини, Черкащини, інших областей, окрім крайнього сходу. Кожен рушник неповторний − різний за змістом, призначенням, розміром, кольорами та візерунками. Найменші ті, якими накривали великодні кошечки, найбільші і найдовші вишивали весільні, щоб, ступивши на такий, запрограмувати собі широкий і довгий щасливий життєвий шлях.
Рушники несуть у собі чимало закодованих символів, які колекціонерка намагається вивчати і роз’яснювати знайомим. До прикладу, вишита троянда є символом бога сонця − Ра, сірий колір − символ достатку, а правий край весільного рушника є чоловічим, тому більш насичений візерунками, лівий (жіночий) − легший, ніжніший. Довжина рушника також має бути не довільною, а кратною росту дівчини, яка його вишиває для себе. Ці знання змусили колекціонерку глибше вникнути в цікаву тему і стати на шлях досліджень. Поки що вона лише на початку багатьох відкриттів, бо, на її думку, знає ще надто мало. Але достатньо для того, щоб не припиняти розпочатої справи.
− Найдорожчі для мене лемківські рушники, − підкреслила колекціонерка, − адже їх збереглося дуже мало. Коли лемків виганяли з батьківщини, то часу на збори було лише кілька годин. Мало хто у той час думав про вишиванки, більшість з яких залишились у покинутих хатах напризволяще. Біль моїх бабусь, батьків за втраченими коренями передалась і мені…
Лариса Сорока розповіла ще чимало про справу колекціонування, яка для неї − «технаря» за освітою, є захопленням для душі, яке несе очищення, збагачує, дає наснагу і розуміння багатьох раніше не знаних речей. Нове захоплення, яке розпочалось 5 років тому, поселило у ній глибоке переконання, що кожна українська родина у давнину трималась на терпінні і мудрості української жінки, яка оберігала дім потужною доброю енергетикою, вкладеною у вишивку. Вишиті речі-обереги супроводжували людину від народження до миті відходу у потойбічний світ. Тому, вважає колекціонерка, сучасній жінці варто повернутися до традицій, запастись терпінням, щоб у такий спосіб врятувати родини від розпаду, а Україну від занепаду.
За свою сподвижницьку роботу пані Лариса отримала чимало вдячних слів від присутніх на святі. Від районної організації ВУТЛ привітав берегиню національного багатства Михайло Маценко, від тернополян − директор обласного художнього музею, редактор газети «Дзвони Лемківщини» Ігор Дуда, а також сільський голова Старого Збаража Ярослав Кінь, отець Роман Сливка, представники місцевої влади.
Чудовим мистецьким доповненням до імпрези були виступи жіночого тріо РБК (керівник Володимир Вербовецький) у складі Віти Максимюк, Зіновії Ригайло, Марії Бороздіної, юних співачок та декламаторів віршів із Будинку дитячої та юнацької творчості. На закінчення ведуча заходу Ольга Станкевич подякувала дітям і дорослим за участь у відкритті виставки, з якою усі бажаючі можуть познайомитися впродовж травня.
   
"Збараж Forum" ВКонтакті - приєднуйтесь !!!
|
| |
| Поділіться з друзями в соц. мережах -
|
Мій профіль
Ви завжди зможете переглядати форум
