| Адмін | Дата: Понеділок, 05.08.2013, 15:36 | Повідомлення # 1 |
 Генерал-майор
Группа:
Повідомлень: 471
Нагороди: 3
Репутація: 220
Статус: Offline загрузка...
| 
На Збаражчині – рекордна кількість «Матерів-героїнь»
Феноменальні показники народжуваності демонструють жителі трьох сіл, підпорядкованих Великовікнинській сільраді. Якщо для родин із сусідніх населених пунктів троє і більше дітей – це виняток, то для батьків із Великих, Малих Вікнин і Котюжинів п’ятеро, семеро, десятеро нащадків – норма.
Дружні сім’ї, розумні, доглянуті діти, міцні господарства, відсутність підпилих чоловіків на вулицях – це не фантазія про ідеальне українське село, а реальність із північної периферії Збаразького району. Аби дізнатися, чому тутешнє життя так разюче відрізняється від того, що тече деінде, я відправилася у Вікнини.
Першим ділом – до сільради, де секретар Марія Тарасюк назвала вражаючі цифри: на 517 дворів – 58 багатодітних родин, у яких 35 жінок удостоєні звання «Мати-героїня»! Його, як відомо, надають матері п’ятьох і більше дітей. «Звідки така плодовитість?» – запитала. У сільраді жартома відповіли: бо ми далеко від цивілізації.
Багатодітні села справді розташовані у глибинці, за 5 кілометрів від траси «Тернопіль-Кременець», але у них та «цивілізація» таки є: і газ, і мобільний зв’язок, і Інтернет. Втім, місцеві більше пишаються соціальною інфраструктурою: відновленим із руїн дитсадком, що аж «тріщить» від малюків, ФАПом, бібліотекою, будинком культури, аптекою.
Обережно цікавлюся у Марії Тарасюк релігійною приналежністю її земляків. «Є у нас різні конфесії, та й секти є, але більшість населення – православної віри, – каже Марія Павлівна. – Що люди багато дітей народжують, то це через релігію. І не заради виплат на дітей, а просто так виходить… Бояться у нас Бога, мабуть, більше, ніж в інших селах. Священик у нас хороший, отець Олексій. Він з дружиною п’ятеро дітей виховує».
Батьки-рекордсмени у Великих Вікнинах – Григорій та Оксана Козаки. У них 13 діток. Поспілкуватися, на жаль, не вдалося: і дорослі, і малі були у полі – село жнивує.
– А ви до Теодосії Гусарчук поїдьте, вона дев’ятьох народила, зараз за внуками доглядає, повинна бути вдома, – порадили у сільраді.
65-річна Теодосія Ільківна живе у Малих Вікнинах у старій польській хаті з двома доньками, зятями, малолітніми внуками та неодруженими дітьми. 18 душ мешкає у 8 невеликих кімнатах, але ніхто на долю не нарікає.
З чоловіком Теодосія Гусарчук ставила дітей на ноги, не покидаючи роботи у місцевому колгоспі. Має 39 років стажу.
– Мусіла працювати, бо треба було хліб заробляти, – каже жінка. – Моїм дітям важче, бо час інший. Я допомагаю їм, чим можу, внуків бавлю. Їх у мене вже тринадцять…
На фото: Теодосія Гусарчук з уже теж багатодітною донькою Іванкою та внуками
На фото: Теодосія Гусарчук з уже теж багатодітною донькою Іванкою та внуками
Виживати у час економічної скрути Гусарчукам, як і іншим жителям Вікнин і Котюжинів, допомагає земля. Чи не кожен господар має трактор, автомобіль, по 2-3 корови. Якщо чоловік і покидає родину, то не надовго – коли їде на 15 днів на будови Києва, Львова, Тернополя. За кордон подалися лише зо два десятки осіб.
Традиція створювати великі сім’ї існує у Вікнинах і Котюжинах здавна. Люди ростять дітей з любов’ю, намагаються дати їм гідну освіту. А матері-героїні тішаться не тільки посвідченнями і виплатою одноразової допомоги. «Жінки, особливо старші, хочуть не грошей, а уваги, – пояснила секретар сільради Марія Тарасюк. – Маємо два випадки, коли жінки самі не змогли поїхати до Збаража за нагородами, бо лежали на смертних постелях, але живуть і досі. Пригадую, вручали орден, квіти, цукерки 74-річній Устині Павлюк. Вона трохи піднялася, взяла цукерки, поклала під подушку, понюхала квітку, а за гроші навіть не спитала… Це було ще у 2009 році, а бабця й досі живе. І слава Богу!».
"Збараж Forum" ВКонтакті - приєднуйтесь !!!
|
| |
| Поділіться з друзями в соц. мережах -
|
Мій профіль
Ви завжди зможете переглядати форум
