| Admin | Дата: Понеділок, 19.08.2013, 13:21 | Повідомлення # 1 |
 Адміністратор
Группа:
Повідомлень: 825
Нагороди: 3
Репутація: 10000
Статус: Offline загрузка...
| Про збаразького «оригінала», який розводить голубів заради краси
Ярослав Гулко із села Вікнини Збаразького району з дитинства захоплюється голубами. На його обійсті їх понад шість десятків. Свою любов до цих птахів Ярослав жартома називає «вавкою в голові».
Кілька місяців тому чоловік переніс операцію на апендицит. Та наступного ж після виписки з лікарні дня він став на драбину і поліз на горище дивитися на своїх улюбленців – чи не порозліталися хтозна-куди за час його відсутності. На висоті п’ять метрів запаморочилося у голові, зате чоловік переконався, що з птахами все гаразд.
Основу колекції Ярослава Гулка складають поштові голуби, але є й кілька павичів. З ними, зізнається вікнинчанин, трохи «не клеїться».
– Мушу тримати їх зачиненими у клітці, бо як тільки випущу надвір, зразу яструб забирає, – пояснює Ярослав. – Вони такі видні, білі, до того ж малорухливі, тому стають легкою здобиччю для хижих птахів. Поштові більш призвичаєні до умов довкілля…
Здавалося, що, спостерігаючи за улюбленцями впродовж багатьох років, колекціонер мав би знати про них геть усе. Та він зізнається: знаю, мовляв, мало. Свіжу інформацію про птахів чоловік отримує під час спілкування із такими ж фанатами, як сам, на голубиних виставках.
Кілька разів проти голубів Ярослава різна звірина робила розбійницькі вилазки – куниця, лисиця чи ласка винищувала всю зграю. Та кожного разу після розбоїв Гулко купував чи вимінював за зерно пару голубів і по-новому розводив поголів’я. Ці птахи приваблюють чоловіка своєю граційністю, а також дивовижною прив’язаністю до місця, де живуть.
– У нас були гості з Херсона, і я, коли від’їжджали, дав їм чотирьох «поштовиків» із собою, – розповів Ярослав. – Під Вінницею, десь о першій дня, вони випустили птахів, і через три години голуби вже сиділи у мене на горищі.
Для сільського жителя розведення голубів – заняття досить незвичне, тому односельці вважають Гулка оригіналом, а дружина ставиться до його хобі, м’яко кажучи, прохолодно. Щодня птах з’їдає до трьох кілограмів зерна, «віддача» ж від нього така собі – три кілограми посліду на рік. Але Гулко завжди при нагоді купує чергову пташку, не зізнаючись дружині, скільки заплатив за неї. «Голубів тримаю заради краси, а не вигоди», – з таким виправданням від чоловіка жінка змушена миритися вже багато років.
Крім голубів, Ярослав тримає на своєму обійсті й рідкісних птахів – фазанів, павичів. У павича, каже, такий цікаво-моторошний і голосний крик під час парування, що іноді до нього прислухаються у різних кінцях села – чи не трапилося, бува, біди у господі Гулків. «Пташка – райська, а голос диявольський», – так охарактеризував птаха чоловік, у якого Ярослав придбав екзотичну пару павичів.
"Збараж Forum" ВКонтакті - приєднуйтесь !!!
|
| |
| Поділіться з друзями в соц. мережах -
|
Мій профіль
Ви завжди зможете переглядати форум
